Я – педагог і особистість
Дорогу
я обрала у житті таку, яку сама обрать хотіла.
І
скільки я по цій дорозі йду, ніколи про свій вибір не жаліла
І
завжди я гордитись буду тим, що доля саме так у мене склалась
Якби
ще раз прийшлося обирать, я б ні хвилини не вагалась…
Життя… Скільки світлих, непередбачуваних та сповнених
надій, переживань і співзвучностей відчувається у цьому слові. Кожен з нас має
свою життєву стежину. Та не завжди вона встелена пелюстками ніжних троянд,
трапляються і шипи цих чарівних квітів. І перед нами постають питання: «З чого
почати? Ким я хочу бути? Чому присвятити все своє життя?» Вибір професії
відіграє дуже важливу роль у нашому житті. Адже саме у цю мить від нашого
вибору залежить наше майбутнє.
Ще з дитинства я мріяла стати вчителем. Мені подобалось
передавати свої дитячі знання друзям,
відчувала, що вони мене розуміють. Усі свої шкільні роки ця мрія не покидала мене. Мрія
здійснилася: вже 28 років я працюю вчителем початкових класів і своїй професії
ніколи не зраджувала.
Я з гордістю думаю про себе: Я – УЧИТЕЛЬ.
Для мене професія вчителя є найпрекраснішою на землі.
Адже саме вчитель ще з ранніх літ вселяє у дітей почуття доброти, любові,
поваги та віри у щасливе майбутнє.
Кожен раз, коли до мене приходять першокласники, дуже
хвилююся, бо розумію, що повинна не тільки сформувати у дітей певні знання, вміння
та навички, а й розкрити здібності кожного, бо ще Сократ говорив: «У кожній
людині є сонце, тільки дайте йому світити». Для усіх моїх маленьких учнів
я намагаюся бути не тільки першою вчителькою, а й другою мамою, знайти
«ключик» до серця кожного. Мені завжди і у всьому цікаво із моїми учнями: і радіти,
інколи і засмучуватися разом з ними, давати їм поради. А вони віддають мені
свою любов і повагу.
Так, професія вчителя забирає багато сил та життєвої
енергії. Інколи дивуєшся – звідки ми, вчителі, беремо сили, щоб бути одночасно
і вихователем, і педагогом, артистом, скульптором, батьком та матір’ю для своїх учнів? Яким же невичерпним має бути
наше натхнення!
Взірцем
відданості своїй роботі дітям та школі для мене стала моя перша вчителька Гаснюк
Л.О.
Кожного року школа починається з першого дзвоника, шкільного подвір’я, сонячного класу першої літери «а» у першому класі, прощання з початковою школою у 4-му класі і, звичайно, всіх старших моїх вихованців.
Кожного року школа починається з першого дзвоника, шкільного подвір’я, сонячного класу першої літери «а» у першому класі, прощання з початковою школою у 4-му класі і, звичайно, всіх старших моїх вихованців.
На
мою думку, справжній учитель – це людина, яка має не тільки глибокі знання, а
ще вміє спілкуватися з дітьми, відчувати їхні радощі та невдачі душею,
виховувати їх чесними, працьовитими, добрими. Вчитель – наш наставник і друг.
Багато років свого життя він віддає, щоб з малюка, який не вміє ні читати, ні
писати, виросла освічена людина з благородним серцем, золотими руками.
Усе
в житті починається з любові. У ній народжується краса, гармонія, лад, єдність.
Тому основним моїм принципом є Любити: любити життя, любити людей, любити свою
професію. Найбільша моя цінність – міцна родина, щастя та успіхи моїх дітей,
мій колектив.
Заходжу
в клас сьогодні наяву
І
бачу очі, сповнені надії,
І
світлом цим окрилена живу.
Хай
не міліє знань ясна криниця,
Хай
засівають ниву сіячі
Розумним,
добрим, вічним, променистим!
В
руках у нас – майбутнього ключі!
Немає коментарів:
Дописати коментар